Старший партнер Адвокатського об’єднання “Легал Велт”, адвокат, кандидат юридичних наук Сергій Маломуж розповів про особливості IT бізнесу.
Сфера інформаційних технологій розвивається зі стрімкою швидкістю, тому для успішної діяльності існує багато нюансів на які треба звернути особливу увагу.
Відповідно до діючого законодавства України цифровий продукт є об’єктом інтелектуальної власності, який охороняється авторським правом, що виникає з моменту створення, але обов’язкова реєстрація його не вимагається.
На сьогодні в Україні працює безліч продуктових та аутсорсингових компаній, які здійснюють розробку програмного забезпечення, комп’ютерних програм, комп’ютерних ігор, мобільних додатків та будь-яких інших цифрових продуктів, націлені, як на внутрішній ринок, так і міжнародний. Як зазначає Сергій Маломуж, цифрові продукти є нематеріальними активами, вони повинні відображатися у балансі компанії, але не всі. Наприклад, вебсайт не відображається у балансі, але якщо до вебсайту підключено торговельній рахунок та здійснюється оплата на сторінці сайту, то такий вебсайт треба обов’язково відображати у балансі компанії. Разом з тим, об’єкт нематеріальних активів, отриманий в результаті розробки, зараховується на баланс, якщо підприємство має: намір, технічну можливість та ресурси для доведення об’єкта нематеріальних активів до стану, у якому він придатний до реалізації або використання; можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання об’єктів нематеріальних активів; інформацію для достовірного визначення витрат, пов’язаних з розробкою об’єкта нематеріальних активів. Треба зауважити, що витрати на дослідження нематеріального активу, реклама та просування його на ринку, підготовка кадрів підлягають відображенню у складі витрат у тому звітному періоді, у якому вони були здійснені.
Особливу увагу, Маломуж Сергій рекомендує приділити співпраці з контрагентами, замовниками та умовам надання їм права користування об’єктом інтелектуальної власності, що передбачає отримання роялті та інших платежів. Відповідно до Податкового кодексу України, роялті — будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності. Процент роялті визначається сторонами самостійно та залежить від різних нюансів, але зазвичай це 25% на 75%, де 25% виплачуються розробнику. Відповідно до пп. 14.1.225 ст. 14 Податкового кодексу України не вважаються роялті платежі за передання (відчуження) прав інтелектуальної власності на комп’ютерну програму; як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання; за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживача, або для перепродажу такого примірника (копій, екземплярів).
Треба відзначити, що при здійсненні діяльності в даній сфері, треба приділяти належну увагу складанню договорів розробки цифрової продукції для уникнення подвійного оподаткування та сплати податків там де їх не має бути. Наприклад, якщо компанія нерезидент замовляє програмний продукт у української компанії, важливою умовою щодо оподаткування платежу за таким договором буде визначення місця передачі програмного продукту. Таким чином, якщо за договором місцем передачі програмного продукту буде Україна, то оплата буде оподатковуватись 20% ПДВ, але якщо місцем передачі програмного продукту за договором буде країна нерезидента, то платіж ПДВ оподатковуватись не буде, тому варто звернути увагу на дану умову при складанні договору, зазначає Сергій Маломуж.
Підсумовуючи вищезазначене, варто звертатись до досвідчених адвокатів та юристів для складання договорів з контрагентами та податкового планування у сфері інформаційних технологій.