Присвячується 30-му ювілею відновлення незалежності Азербайджанської Республіки і встановлення дипломатичних відносин з Україною
18 жовтня 2021 року Азербайджанська Республіка відзначає 30-й ювілей відновлення незалежності. Перша незалежна республіка Азербайджану – Азербайджанська Народна Республіка, яка до того ж була першою демократичною та правовою державою на мусульманському Сході, змогла існувати тільки 23 місяці до того моменту, як була окупована СРСР 28 квітня 1920. З цієї причини створення історії економічного розвитку незалежного Азербайджану та встановлення економічного співробітництва з Україною, яка пережила схожу долю на початку 20 століття, приходиться на роки після відновлення незалежності обох країн в 1991.
Хаос в перші роки незалежності в Азербайджані, ослаблення економіки, розкрадання національних багатств призвели до глибокої політичної та соціально-економічної кризи. Новий політичний курс почав формуватися в країні з 1993 року з приходом загальнонаціонального лідера Гейдара Алієва на пост глави держави. Основним досягненням Гейдара Алієва є запобігання загрози громадянської війни, припинення сепаратистських тенденцій і сприяння реалізації самостійної політики, в тому числі і в сфері економіки. Головними напрямами цієї діяльності стали створення системи економіки, заснованої на різних формах власності, перехід до ринкових відносин і інтеграція Республіки в світову економіку. В результаті далекоглядної політики Гейдара Алієва вдалося добитися великих успіхів в соціально-економічному розвитку країни та влиття в світову господарську систему. Найбільше досягнення полягає в тому, що в результаті напруженої праці, здійсненої в цей період, в країні з’явилася по суті нова – Азербайджанська модель розвитку і економічних реформ.
Нова нафтова стратегія незалежного Азербайджану, яка почалася з підписанням 20 вересня 1994 року «Контракту Століття», розробленого під керівництвом Гейдара Алієва, стала основою динамічного економічного розвитку в Азербайджані. Договір про спільну розробку родовищ «Азері», «Чираг» і «Гюнешлі», розташованих в азербайджанському секторі Каспійського моря, зіграв виняткову роль в економічному розвитку країни, забезпечив успішне здійснення великомасштабних проектів в Каспійському басейні і в наступні роки відкрив шлях до підписання ще 26 угод з 41 нафтовою компанією. Введені в експлуатацію: в 1996 році нафтопроводу Баку-Новоросійськ, в 1999 році Баку-Супса; початок функціонування нафтопроводу Баку-Тбілісі-Джейхан в 2006 році і газопроводу Баку-Тбілісі-Ерзурум в 2007 році стали великим стратегічним успіхом і вирішальним фактором на шляху інтеграції Азербайджану в світову економіку.
З метою раціонального управління фінансовими ресурсами, отриманих від продажу нафти та за для ефективного використання цих доходів, для реалізації соціальних і економічних проектів, в 1999 році Гейдар Алієв підписав Указ “Про створення Державного Нафтового Фонду Азербайджанської Республіки”. Успішна діяльність фонду і забезпечення прозорості до цього дня високо оцінюється міжнародними організаціями.
Нафтогазовий сектор став локомотивом розвитку інших сфер економіки. Завдяки ефективній економічній політиці була досягнута макроекономічна стабільність, закладена основа сталого економічного зростання, досягнуті високі результати в сфері поліпшення рівня життя населення. Основними напрямами економічної політики того часу були: створення сприятливих умов та можливостей для розширення підприємництва, подальше поліпшення інвестиційної привабливості та бізнес середовища, розвиток ненафтового сектора. В результаті здійснених цілеспрямованих заходів зросла роль приватного сектора в сфері соціально-економічного розвитку країни. Вжиті заходи, розвитку приватного сектора, позитивно вплинули на сталий економічний розвиток. У теперішній час, частка приватного сектора у ВВП становить 83%, тоді як на початку приватизації вона була менше 10%.
Після відновлення Азербайджаном незалежності, у зовнішній економічній політиці приділялася високе значення зв’язкам з міжнародними фінансово-кредитними і економічними установами. Проводилася істотна робота в цьому напрямку і сьогодні Азербайджан є членом, можна сказати, всіх авторитетних міжнародних структур.
На президентських виборах 2003 року азербайджанський народ підтримав ідеї загальнонаціонального лідера Гейдара Алієва і обрав Президентом Ільгама Алієва, який успішно продовжує і розвиває розпочатий курс. Ільгам Алієв, у своїй промові на церемонії інавгурації зазначив, що вірить у щасливе майбутнє Азербайджану і зауважив, що Азербайджан перетвориться на заможну і могутню державу. В сьогоденні цілий світ є свідком, як народний обранець є гарантом виконання та палким прихильником даними обіцянкам народові.
Стратегічними цілями соціально-економічної політики, успішно проведеної Президентом Ільгамом Алієвим, є формування соціально-орієнтованої, диверсифікованої національної економіки, з притаманними їй вільними ринковими відносинами і здатністю до саморозвитку, а також інтеграція в систему світового господарства. В результаті здійснення зваженої політики сталого й постійного динамічного розвитку країни, були закріплені досягнуті успіхи: збережена макроекономічна стабільність, прискорена диверсифікація економіки, швидкий розвиток ненафтового сектору та регіонів, забезпечено ефективне використання стратегічних валютних резервів, підвищена стабільність національної валюти і надійність банківської системи, розширена державна підтримка підприємництва та постійне зростання соціальне добробут населення.
Для забезпечення систематичного і послідовного виконання заходів, указами і розпорядженнями глави держави були реалізовані три п’ятирічні програми соціально-економічного розвитку регіонів Азербайджанської Республіки (2004-2018), спрямованих на диверсифікацію економіки. Реалізація завдань, передбачених державними програмами регіонального розвитку, сприяла сталому розвитку ненафтового сектора в країні, підвищення рівня якості комунальних послуг і соціальної інфраструктури в регіонах, збільшення розміру інвестицій, створенню нових підприємств, відкриття нових робочих місць, і, як наслідок, збільшення рівня зайнятості та скорочення бідності. Одним із головних результатів, в період виконання державної програми, внутрішній продукт збільшився в 3,3 рази, в тому числі по ненафтового сектора – в 2,8 рази, в промисловій сфері – в 2,6 рази, в сільському господарстві – в 1,7 рази. Наслідком, цілеспрямованих заходів протягом цього періоду, було створення понад 2 мільйонів нових робочих місць, в тому числі 1,5 мільйона постійних, відкрито понад 100 тисяч підприємств, рівень безробіття скоротився до 5 відсотків, а рівень бідності – до 5,1 відсотка.
Таким чином, виконана в рамках державної програми широкомасштабна робота, заклала міцний фундамент для розвитку регіонів і в подальші роки. В теперішній час, успішно триває четверта п’ятирічна програма соціально-економічного розвитку регіонів, в результаті якої в 2023 році очікуються досягнення ще більших результатів соціально-економічного розвитку, поліпшення інфраструктури і соціальних послуг, збільшення зайнятості та матеріального добробуту населення.
Сьогодні, розвиваючи свою якісно нову економічну модель, Азербайджан розширює політичні та торговельні відносини між Європою та Азією, а також розвиває Кавказький транспортний коридор і відіграє важливу роль в реалізації масштабних проектів. Введення в експлуатацію залізниці Баку-Тбілісі-Карс і найбільшого в Каспійському басейні міжнародного Алатского морського торгового порту, дозволили Азербайджану зміцнювати свою позицію як транс-регіонального транспортного центру на коридорах Схід-Захід, Північ-Південь, також Південь-Захід і Північ-Захід.
У 2016 році Президент Ільгам Алієв підписав Указ про широкомасштабне просування місцевої ненафтової продукції на зовнішніх ринках під брендом “Made in Azerbaijan”. Під цим брендом експортується понад 3 тисяч найменувань продукції азербайджанського виробництва. Триває робота по зміцненню позицій азербайджанських товарів на зовнішніх ринках і освоєнню нових напрямків для експорту.
Одним з важливих досягнень за останні роки енергетичного сектора Азербайджану стало завершення будівництва і введення в експлуатацію Транс-Анатолійського Газопроводу (TANAP), який буде експортувати 16 мільярдів кубометрів газу щорічно на європейські ринки. Із завершенням будівництва Трансадріатичного газопроводу (TAP), який є заключної ланкою “Південного газового коридору”, роль Азербайджану в забезпеченні енергетичної безпеки Європи зростає ще більше.
Іншою важливою подією в енергетичної сфері останніх років, стало підписання меморандуму про взаєморозуміння між Азербайджаном і Туркменістаном про спільну розвідку родовищ, розробку та освоєння вуглеводневих ресурсів родовища “Достлуг” (Дружба) в Каспійському морі. Меморандум про взаєморозуміння має велике значення в розвитку нафтогазової стратегії Азербайджану. Це історична подія сприятиме реалізацію Транскаспійського енергетичного трубопроводу.
Найбільшою перешкодою для Азербайджану, в реалізації свого економічного потенціалу в повному обсязі протягом років незалежності, була окупаційна політика сусідньої держави, Вірменії. Втрати Азербайджану в результаті окупації склали близько 20 відсотків своїх територій та налічується сотні мільярдів доларів США. Але ситуація в регіоні змінилася, після переможної Вітчизняної війни, яка розпочалася 27 вересня 2020 року відповіддю Азербайджану на чергові провокаційні дії Вірменії. Після блискучої перемоги і звільнення своїх окупованих територій в 44-денний Вітчизняній війні, в регіоні з’явилася нова реальність. За короткий час Азербайджаном була розроблена концепція відновлення та розвитку звільнених територій. За вісім місяців в місті Фізулі побудований міжнародний аеропорт та заплановано будівництво ще двох аеропортів, розпочата робота зі створення чотирьох промислових парків. В даний час будуються автодороги в 13 напрямках, лінії електропередачи. Затверджено генеральний план відродження Агдама та стартував початок відновлювальних робіт – відновлення міста, яке окупанти повністю зрівняли з землею. У ряді населених пунктів реалізуються проекти зі створення “розумних сіл”. Азербайджан націлений на прискорене проведення відбудови регіону. З огляду на існуючий потенціал цих територій, обсяг сировинних і природних ресурсів і родючі землі, незабаром, після фази відновлення, ця місцевість буде мати особливу питому вагу в розвитку економіки країни.
Згідно з пунктами заяви від 10 листопада 2020 року про припинення конфлікту, відкриття всіх транспортних комунікацій і здійснення проекту Зангезурського коридору, метою якого є з’єднання Азербайджану не тільки зі своєю Нахічеванської Автономною Республікою, а й з Туреччиною, відкриваються нові можливості для регіонального економічного співробітництва. Ці можливості відкривають додаткові перспективи розвитку не тільки для Азербайджану, але й інших країн широкого регіону.
Незалежна і суверенна Азербайджанська держава в пост пандемічний і пост конфліктний період вступає в якісно новий стратегічний етап. У новий період, який характеризується відновленням територіальної цілісності країни, пошуку джерел високого економічного зростання за рахунок глибоких структурно-інституціональних реформ, забезпечується подальше нарощування могутності Азербайджанської держави та побудова суспільства високого добробуту, історичне повернення в звільнені регіони і вічне розселення.
Зростаюча економічна міць дозволила Азербайджану стати ініціатором великих проектів, здатних змінити економіку Південного Кавказу і прилеглих до нього регіонів. Як локомотив регіональної економіки, країна перетворилася на одного з надійних партнерів енергетичної безпеки світу. Все це підвищило економічну роль Азербайджану в регіоні, заклало міцний фундамент його стійкості до зовнішніх впливів і відновлення суверенітету як незалежної держави.
Азербайджан не раз доводив, що його ініціативи і економічні проекти покликані об’єднувати країни регіону і вносити подальший внесок у розвиток регіонального співробітництва. Як активний регіональний гравець, Азербайджан готовий до подальшої співпраці і Україна займає одне з важливих місць серед партнерів.
Економічні відносини Азербайджану і України
Протягом років незалежності, Азербайджан і Україна розвивали економічне співробітництво в дусі відносин стратегічного партнерства. Сьогодні Україна є одним з ключових партнерів Азербайджану. Торговельно-економічне співробітництво між двома країнами є вагомим елементом зміцнення економічних інтересів в Чорноморсько-Каспійському регіоні.
Для довідки слід зазначити, що за останні роки торгівля між Азербайджаном і Україною динамічно зростає. Торговий оборот в 2020 році склав 771 мільйон доларів США, що перевищує показник 2016 року більш ніж у два рази. За вісім місяців 2021 року торгівля досягла 606 мільйонів доларів США і, незважаючи на складності пандемії COVID-19, це дає підставу вважати, що до кінця поточного року вдасться досягти ще більшого результату, ніж у попередньому році. Здебільшого, експорт Азербайджану в Україну складає нафта і нафтові продукти, продовольчі товари, продукція хімічної промисловості і т.д. Україна, в свою чергу, здебільшого постачає в Азербайджан продовольчі, фармацевтичні, машинобудівні товари, продукти чорної металургії та інше.
Азербайджан є одним з великих інвесторів в економіку України. У період з 1995 по 2020 обсяг прямих інвестицій Азербайджану в Україну склав 1.1 мільярд доларів США, з яких близько 820 мільйонів доларів довелося на частку ненафтового сектора. Азербайджанська нафтова компанія SOCAR здійснює масштабний інвестиційний проект розвитку української мережі АЗС з автозаправними станціями і нафтовими базами. З огляду на попит на українському ринку, компанія SOCAR планує подвоїти свою діяльність в Україні.
У 2019 Азербайджанська група компаній “NEQSOL Holding” вклала 734 мільйони доларів США в компанію “Водафон Україна”, тим самим ставши єдиним акціонером компанії. В свою чергу, в Азербайджані ж зареєстровані 226 компаній з українським капіталом, які в основному ведуть економічну діяльність в таких сферах, як торгівля, надання послуг, промисловість, сільське господарство і будівництво.
Ключову роль у розвитку економічного співробітництва між Азербайджаном і Україною відіграє Спільна міжурядова комісія з питань економічного співробітництва. Комісія координує взаємодію відповідних органів, визначає пріоритетні напрямки подальшого економічного співробітництва і контролює виконання прийнятих рішень. Співголовами міжурядової комісії є міністр енергетики Азербайджанської Республіки Парвіз Шахбазов і віце-прем’єр міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков. Останнє засідання комісії було проведено 30-31 січня 2020 року в Києві. Проведення чергового – тринадцятого за рахунком засідання планується на перше півріччя 2022 року в Баку.
Азербайджан і Україна продовжують співпрацю з метою розширення економічних взаємовідносин в пріоритетних напрямках. Безумовно, одним з найважливіших напрямків партнерства є енергетична сфера. За даними Державної митної служби України 64,7% імпортованої Україною нафти в 2020 становив імпорт з Азербайджану, а за вісім місяців 2021 року ця цифра досягла значення в 99,8%. Транспортування азербайджанської нафти також здійснюється через територію України на ринки країн Центрально-Східної Європи з використанням нафтопровідних систем “Одеса – Броди” і “Дружба”.
Але енергетика не єдина сфера, де дві країни мають великий потенціал для розширення економічного співробітництва. До ряду перспективних напрямів партнерства можна віднести сфери транспортно-транзитних взаємозв’язків, агропромислового комплексу, інформаційних технологій, харчової безпеки і туризму. У 2020 році з Китаю в Україну через територію Азербайджану здійснено 13 рейсів контейнерних поїздів. Відомо, що регіональні інфраструктурні проекти Азербайджану зміцнили позицію країни, як міжрегіонального транзитного центру. З виконанням пунктів спільних тристоронніх заяв за рішенням конфлікту між Азербайджаном і Вірменією та відкриттям транспортних комунікацій, роль регіону в міжнародній торгівлі і транспортуванню зміцниться ще більше. Азербайджан зі своїми можливостями надає також можливості і для України не тільки в імпорті товарів з азіатських ринків, а й в освоєнні нових ринків для диверсифікації свого експорту. Відповідні відомства двох країн і дипломатичні представництва в Києві та Баку продовжують роботу для оптимізації маршрутів, з метою збільшення обсягів вантажних перевезень.
З огляду на великий досвід України в агропромисловому комплексі, Азербайджан надає значення співробітництву в цій сфері, зокрема використання українських технологій. Перспективними напрямками співробітництва в цій сфері вважаються рослинництво, виноградарство, землеробство, тваринництво, науково-технологічні розробки. В рамках виконання рішень 12-го засідання міжурядової комісії опрацьовується питання залучення українських науково-дослідних інститутів в проекти рекультивації і меліорації земельного фонду сільськогосподарського призначення в Азербайджані.
Інформаційні технології та підготовка кадрів у цій сфері також є перспективним напрямом співпраці між Азербайджаном і Україною. Відомо, що пандемія COVID-19 підкреслила важливість застосування інформаційних технологій і цифрових інновацій у всіх сферах життя. Сьогодні на наших очах відбувається четверта промислова революція. Азербайджан, звичайно, не міг залишатися осторонь інноваційних революціонерів. З метою аналізу та координації викликів, ініціатив, стратегій і проектів в цифрову економіку, Президент Азербайджану Ільгам Алієв підписав указ про створення Центру координації та аналізу четвертої промислової революції. Слід зазначити, що цей афілійований центр Всесвітнього Економічного Форуму є першим, відкритим в країнах СНД. Для реалізації запланованих проектів одним з головних завдань є нарощування людського капіталу, а саме підготовка фахівців у сфері інформаційних технологій. Україна, зі своїм великим досвідом у підготовці кадрів даної спеціалізації, може виступати надійним партнером для Азербайджану.
Азербайджан надає значення співробітництву з Україною в сфері харчової безпеки. Є зацікавленість в обміні українським досвідом щодо впровадження сертифікаційних параметрів, розвитку ветеринарної діяльності, підвищення професійної кваліфікації співробітників харчової безпеки, підготовки кадрів в сфері ветеринарії, фітосанітарії. Сторони продовжують співпрацю в зазначених напрямах. Також планується підписання міжурядової угоди в сфері безпеки харчових продуктів.
Говорячи про перспективні напрями економічного співробітництва між Азербайджаном і Україною, не можна не згадати сферу туризму. Азербайджан входить в список топових країн за кількістю туристів в Україну. Статистика обміну туристами між Азербайджаном і Україною підтверджує стабільно високий інтерес до всього спектру туристичного бізнесу, починаючи від культурно-історичного туризму до оздоровчого, медичного і ділового сегментів. До пандемії Україну щорічно відвідувало близько 100 тисяч азербайджанських туристів, також в районі 60 тисяч українських туристів їздили в Азербайджан щороку. За попередніми оцінками, після пандемії потенціал туристичних потоків між двома країнами може бути подвоєний. Цьому об’єктивно сприяють активний розвиток туристичної та готельної інфраструктури в обох країнах, розширення транспортних маршрутів, а також півмільйонна діаспора азербайджанців в Україні. Сторони проводять необхідну роботу для розширення співпраці в даній сфері. Визначено широкий спектр завдань. Робиться акцент на розвиток співпраці між регіонами.
Азербайджан і Україна також тісно співпрацюють в рамках регіональних економічних організацій, таких як Організація Чорноморського Економічного Співробітництва, Організація за Економічний Розвиток і Демократію – ГУАМ, Міжурядова комісія з розвитку міжнародного транспортного коридору Європа-Кавказ-Азія – ТРАСЕКА. Співпраця в рамках багатосторонніх форматів по реалізації ініціатив, націлені на вдосконалення економічного співробітництва в регіоні, також вносить свій внесок у зміцнення двосторонніх відносин між Азербайджаном і Україною.
Тісна співпраця між Азербайджаном і Україною, значні результати якого спостерігається в момент такої знакової події, як 30-річчя встановлення дипломатичних відносин, безумовно продовжить зростання в майбутньому і принесе нові успіхи. Для цього є тверда політична воля керівництва двох держав і устремління двох народів.
Посольство Азербайджанської Республіки в Україні
